Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Че, народ? До вас долетает мой вайб? Я тут собрался рассказать вам о том, как я стал наркоманом, а точнее – мексиканским дилером кокаина. Забейтесь поудобнее, эта история будет бомбой!
Все началось с того, что я на одной вписке познакомился с парнями, которые имели довольно интересные закладки. Они предложили мне попробовать кокаин, и я, бездумно следуя за модными тенденциями, решил не отказываться. Так начался мой путь в мир наркотиков.
На самом деле, я был глуп как пробка. Но вы же знаете, как это бывает – затягивает, и просто ебашить становится мало. Я постепенно стал вайбить под влиянием этого дьявольского вещества. Мир утратил реалии, а я потерял рассудок. Но вся эта тема доставляла мне непередаваемое удовольствие. Перестал замечать, как время летит, увлеченный своей новой "карьерой".
Но я не хотел останавливаться на этом. Мне захотелось большего – стать своим собственным боссом и открыть свой собственный магазин кокаина. Да, это была откровенная безумность, но я был убежден, что смогу преуспеть. Именно с такими мыслями я отправился в Мексику – место, где можно найти настоящий, качественный товар.
Устроил я себе полноценную экспедицию. Зарядился до краев энергетическими напитками и взял с собой своего лучшего друга – испанского переводчика, чтобы никаких недоразумений не возникало. Наша цель – найти местных дилеров и договориться с ними о поставках. Ах, как я был уверен в своих силах!
Мексиканская земля нас приняла своей красотой и невероятным колоритом. Мы искали свою цель среди местных, узнавали о них информацию от маленьких детишек, которые, будучи втянутыми в этот опасный циклодол, готовы были на все ради немного наркоты. Переводчик меня охотно водил по местным кварталам, а я, весь в адреналине и с упоением, узнавал все больше и больше.
Наконец, мы нашли то, что искали. Маленький склад, который выглядел как обычный склад на первый взгляд, но сокровищница для настоящего коннозавода на самом деле.
Я не буду давать вам подробностей о наших переговорах, друзья. Но, поверьте, это были самые страшные и напряженные минуты в моей жизни. Я был готов на все, чтобы получить быстрой дорогу в мир богатства и наслаждения.
Когда мы, наконец, заключили сделку, я был полон восторга. Мы купили настолько много, что даже мне, привыкшему отрубиться на все здоровье, показалось, что это слишком много. Но я верил в себя и знал, что смогу продать все до последней граммовки.
Теперь мне осталось лишь организовать доставку ценного товара и открыть свой собственный магазин. Я уже представляю, как эта затея принесет мне миллионы и славу, друзья. Ведь это, как говорят, путь к вершинам успеха и богатства.
Так что, ребятки, будьте готовы, скоро вы сможете прийти ко мне в магазин, чтобы поставиться качественной и настоящей "белой розой". Ведь я – настоящий поклонник этого великого искусства, называемого наркотиками. И я намерен делиться своей страстью со всем миром.
Но никогда не забывайте, что все это – опасная игра. Жизнь наркомана – это жизнь на грани. Одна ошибка, и ты сойдешь с ума, потеряешь дорогих тебе людей и самого себя. Я рассказываю это именно для того, чтобы вы понимали, на что идете.
Однако, я продолжу свой путь. Пусть он будет опасен, но он – мой путь. Пусть я стану злом в обществе, но я буду жить своей жизнью до конца, ебаша на полную катушку!
